Свистович Степан Михайлович
https://doi.org/10.31392/VAH-2026.55.12
Сторінки: 123-132
Анотація. У статті досліджується трансформація політики радянської влади
щодо національних меншин в Україні у 1930-х рр., а саме простежено особливості та
причини переходу від курсу на коренізацію до політики уніфікації та централізації. На
основі аналізу історіографії та джерел визначено основні чинники, які зумовили кризу
політики коренізації на початку 1930-х рр., зокрема вплив колективізації, посилення
боротьби з «буржуазним націоналізмом» і зростання підозри до населення прикордонних
регіонів. Проаналізовано зміну ідеологічних пріоритетів радянського керівництва у середині
1930-х рр., що проявилася у відмові від підтримки національного розвитку на користь
концепції «злиття націй» та формування уніфікованого радянського простору, що призвело
до згортання національно-адміністративних одиниць, ліквідації культурно-освітніх
інституцій національних меншин, а також переходу до уніфікованої мовної політики. У
статті висвітлено репресивний вимір трансформації національної політики, зокрема
операцій НКВС 1937 – 1938 рр. проти меншин, етнічних чисток у прикордонних регіонах та
переслідування національної інтелігенції. З’ясовано причини ліквідації інституцій, які
забезпечували реалізацію політики коренізації, та наслідки цих процесів для окремих
національних груп. Узагальнено, що перехід від коренізації до уніфікації призвів до
суттєвого обмеження форм національного самовираження та посилення державного
контролю над етнічними спільнотами. Наголошено, що досвід 1930-х рр. є важливим для
розуміння еволюції міжетнічних відносин в Україні та механізмів реалізації національної
політики в умовах тоталітарного режиму. Вивчення цих процесів дозволяє глибше
зрозуміти механізми управління багатонаціональними суспільствами в умовах
тоталітаризму.
Ключові слова: коренізація, етнічні меншини, радянська влада, репресії, національні
райони.
References
Lapchenko, A. (2025). Ethnonational policy of the USSR in the Ukrainian SSR (1923-1933) and its
impact on contemporary interethnic relations. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky
University. Series: Historical Sciences, 36(75), 1, 91-96. Available at:
https://www.hist.vernadskyjournals.in.ua/journals/2025/1_2025/15.pdf [in English].
Perri, G. (2014). Korenizacija: An ambiguous and temporary strategy of legitimization of Soviet
power in Ukraine (1923-1933) and its legacy. History of Communism in Europe. Available at:
https://hce.iiccmer.ro/wp-content/uploads/2020/10/8.-Giuseppe-Perri.pdf [in English].
Rozovyk, O. (2020). Resettlement processes in the Ukrainian SSR during the Holodomor (1932-34).
Communist and Post-Communist Studies, 53(1), 80-99. https://doi.org/10.1525/cpcs.2020.53.1.80 [in
English].
Shcherbak, A. (2019). Nationalities policy in the USSR: Explaining the ‘pendulum swing’ using
Randall Collins’ geopolitical theory. Europe-Asia Studies, 71(10), 1627-1644.
https://doi.org/10.1080/09668136.2019.1674783 [in English].
Sinkevych, Ye. H. (2022). Osoblyvosti natsionalnoi polityky v USRR u 1920-kh rokakh na prykladi
polskoi ta nimetskoi menshyny [Peculiarities of national policy in the Ukrainian SSR in the 1920s on the example of the Polish and German minorities]. Scientific, cultural and educational local history magazine ” Halychyna”, (35), 70-82. [in Ukrainian].
Smith, J. (2019). Was there a Soviet nationality policy? Europe-Asia Studies, 71(6), 951-972.
https://doi.org/10.1080/09668136.2019.1635570
Svystovych, S. (2025). Natsionalni raiony v USRR 1920-1930-kh rokiv yak instrument transliatsii
radianskoi polityky etnichnym menshynam [National districts in the Ukrainian SSR in the 1920s and 1930s as a tool for transmitting Soviet policy to ethnic minorities]. Bulletin of Agrarian History, (53-54), 133-140. https://doi.org/10.31392/VAH-2025.53-54.12 [in Ukrainian].
Treitiak, D. (2022). Ruinuvannia tradytsiinoho svitohliadu hrekiv Ukrainy v umovakh
bilshovytskoho totalitarnoho rezhymu v 20-30-ti roky XX stolittia [Destruction of the traditional worldview of the Greeks of Ukraine under the conditions of the Bolshevik totalitarian regime in the 20s-30s of the XX century]. Current Issues of the Humanities, 53(2), 41-46 [in Ukrainian].
Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (TSDAVO Ukrainy)
[Central State Archive of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine].
Vermenych, Ya. (2022). “Radyanizatsiia” chy “natsionalizatsiia”: shche raz pro sutnist polityky
korenizatsii 1920 – pochatku 1930-kh rr. [“Sovietization” or “nationalization”: once again about the essence of the policy of indigenization in the 1920s – early 1930s]. Ukrainian Historical Journal, 3, 158-174 [in Ukrainian].
Vronska, T., Stiazhkina, O., & Jones, P. (2024). Kilometres 51 and 101: The development of Soviet
residency and banishment policies in Ukraine, 1917-1940. Europe-Asia Studies, 76(8), 1253-1279.
https://doi.org/10.1080/09668136.2024.2387580
Vushko, I. (2009). “Korenizatsiia” and its discontents: Ukraine and the Soviet nationality policies
during the 1920s. European University Institute. Available at: https://cadmus.eui.eu/bitstreams/5a222ed5-5f38-536e-96c9-c9d8692ca53f/download
Yakubova, L. (2011). Povsiakdenne zhyttia etnichnykh menshyn radianskoi Ukrainy u mizhvoiennu
dobu [Daily life of ethnic minorities of Soviet Ukraine in the interwar period]. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Zhurba, M., & Treitiak, D. (2025). Suchasna kontseptsiia doslidzhennia etnichnykh menshyn v
Ukraini [Modern Concept of Research on Ethnic Minorities in Ukraine]. Modern Historical and Political
Issues, (52), 163-172. https://doi.org/10.31861/mhpi2025.52.163-172 [in Ukrainian].