Кучменко Елеонора Миколаївна, Давиденко Юрій Миколайович, Бровко Альона Григорівна
https://doi.org/10.31392/VAH-2026.55.28
Сторінки: 327-338
Анотація. В статті розглядається історіографія щодо проблеми визначення
поняття «ідеологія», її трансформація в історичному, соціополітичному і
культурологічному контексті на сучасному етапі геополітичної історії. На думку
дослідників (К. Гірц та ін.), на сьогодні відбулася майже повна ідеологізація самого
поняття «ідеологія». Колись поняття «ідеологія» означало всього лише набір політичних
тез, хай головних і непрактичних, але у будь-якому разі сповнених шляхетного ідеалізму. З
часом це поняття перетворилося, якщо зважувати на словник Вебстера, на
взаємопов’язані твердження, теорії і цілі, які становлять суспільно-політичну програму,
нерідко у поєднанні з брехливою пропагандою. Так, фашизм у Німеччині був видозмінений
відповідно до вимог нацистської ідеології – визначення набагато більш зловісне. Слід
відмітити, що в наш час універсально застосовується пародійна формула: «У мене –
соціальна філософія; у вас – політичні погляди; у нього – ідеологія». Історичний процес
привів до того, що поняття ідеології стало частиною тієї самої сфери, яку воно описувало
(К. Манхейм), Усвідомлення того, що суспільно-політичне мислення виростає не з
безплідних роздумів, але завжди пов’язане з наявною життєвою ситуацією, начебто
заплямувало його участю у тій самій вульгарній боротьбі інтересів, над якою воно
претендувало піднятися. Але важливе інше питання. Чи може поняття «ідеологія» бути
аналітичним поняттям? Ця проблема розглядається Манхеймом, але він не прийшов – як
добре відомо – до етичного та епістемологічного релятивізму, який не задовольнив його
самого і тому, після Манхейма, роботи у цій царині – тією мірою, якою вони виходили за
межі тенденційності або бездумного емпіризму, – застосовували набір більш чи менш
дотепних методологічних прийомів, щоб уникнути того, що можна назвати парадоксом
Манхейма, який поставив питання про об’єктивність соціологічного аналізу.
Ключові слова: антропологія, наука, історіографія, історія, «ідеологія», політика,
суспільно-політичне мислення, соціологія, культура, особистість.
References
Aron, R., 1962. The Opium of the Intellectuals. New York. [in English].
Galanter, E., Gerstenhaber, M., 1956. On Thought: The Extrinsic Theory. Psychological Rev., 63,
218-227. [in English].
Geertz, К., 2001. Interpretatsiia kultur. Vybrani ese. Kyiv. [in Ukrainian].
Langer, S., 1953. Feeling and Form. New York. [in English].
Lasswell, H. D., Leites, N., 1949. Languagge of Politics. New York. [in English].
Mannheim, K., 1994. Ideology and Utopia. New York. [in English].
Parsons, T., 1959. An Approach to the Sociology of Knowledge. Transactions of the Fourth World
Congress of Sociology, 25-49. [in English].
Persy, W., 1961. The Symbolic Structure of Interpersonal Process. Psychiatry, 24, 39-52. [in
English].
Sapir, E., 1949. Selected Writings / Ed. D. Mandelbaum. Los Angeles. [in English].
Shils, E., 1958. Ideology and Civility: On the Politics of the Intelectual. The Sewaneet Rew., 66,
450-480. [in English].
Stark, W., 1958. The Sociology of Knowledge. London. [in English].
Sutton, E. X et al., 1956. The American Business Creed. Cambidge. [in English].
Wright Mills, C., 1958. The Causes of the World War Three. New York. [in English].