Пилипчук Ярослав Валентинович
https://doi.org/10.31392/VAH-2026.55.23
Сторінки: 171-189
Анотація. Ця стаття присвячена конфесійній та політичній історії маронітів
Лівану. В етнічному відношенні мароніти були арабизоваими фінікійцями. За часів
Арабського халіфату та сирійських Сельджуків мароніти були лояльні до Візантійської
імперії. Коли на Близькій Схід прийшли хрестоносці, то мароніти увійшли у тісний
контакт з папою римським та графами Тріполі. У Х-ХІХ ст. маронітська община була дефакто теократією на чолі з маронітськими патріархами. У 1182 р. мароніти перейшли під
церковну владу Рима. З 1291 р. землі маронітів перейшли під владу Мамлюцького
султанату. Мамлюки систематично здійснювали рейди по маронітській території.
Відносний спокій мароніти отримали за влади Османської імперії. Мароніти знаходились
під політичною зверхністю друзьких кланів Маанів та Шихабів. Під час їхнього правління
мароніти масово виселялись з Північного Лівана у Центральний та Південний Ліван. Під
друзьким суверенітетом маронітська церква стала великим землевласником. Мароніти
виступили союзниками єгипетського валі Мухаммеда Алі в його протистоянні з
Османською імперією. Скасування влади клана Шихабів над Ліваном загострила відносини
маронітів та друзів. Горний Ліван планували розділити на друзьку та маронітську
каймакамії, проте існували спорні территорії. Друзи перемогали маронітів у 1841, 1845,
1860 рр. Події 1860 р. набули рис етнічної чистки маронітів. Мароніти за доби Модерна
підтримували активні відносини з Папською державою та Францією через діяльність
чернецьких орденів та маронітські церковні заклади. У 1913 р. мароніти пропонували
французам окупувати Сирію та Ліван. Під час Першої Світової війни турки стратили
лідерів маронітських сепаратистів і почали гоніння на Маронітську церкву. Після Першої
Світової війни французи утворили штат Великий Ліван і у ньому мароніти складали
третину населення. Перші політичні партії маронітів зявились у 30-х рр. ХХ ст. Мароніти
першими серед конфесій Лівану зорганізувались у партії. Мароніти створили парамілатрні
організації – «Ліванську фалангу» та «Ліванські сили». На чолі їх перебували маронітські
аристократи з клану Жмайєль. У середині ХХ ст. мароніти налагодили відносини з Ізраїлем.
До порушення балансу сил у Лівані призвела міграція палестинських арабів на Південь
Лівану у 60-70-х рр. ХХ ст. Протягом 1975-1990 рр. тривала громадянська війна в Лівані
між маронітами та мусульманами і друзами. Національне примирення було досягнуто у
1988-1990 рр. Тільки у 2000 р. зміг повернутись у Ліван з міграції Амін Жмайєль. Він
активно виступав проти партії шиїтів «Хізбалла» та сирійської окупації Лівану.
Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. багато маронітів мігрували не почуваючи себе в
безпеці.
Ключові слова: мароніти, Маронітська церква, маронітський патріарх,
Візантійська імперія, графство Тріполі, хрестоносці, Папа Римський, мамлюки, Османська
імперія, клан Маан, клан Шіхаб, клан Хазін, друзи, друзько-маронітські конфлікти, різанина
маронітів 1860 рр. , Горний Ліван, Великий Ліван, французький мандат, Республіка Ліван,
фалангісти, Громадянська війна, сирійська окупація, клан Жмайєль.
References
Bulva V. I. Evolyutsiya Livanskogo krizisa i novaya rasstanovka sil na Blizhnem Vostoke (1975-
1982) [The Evolution of the Lebanon Crisis and the New Balance of Power in the Middle East (1975-1982)]
Prostranstvo i vremya [Space and Time]. Vol. 17. Iss. 1. M.: Prostranstvo i vremya, 2019.
https://cyberleninka.ru/article/n/evolyutsiya-livanskogo-krizisa-i-novaya-rasstanovka-sil-na-blizhnemvostoke-1975-1982/viewer [in Russian]
Fattouh E. M. Adaptive leadership and Maronite Church Leadership Studies: Capstone Project
Papers. Vol. 46. San Diego: University of San Diego, 2018. P. 1-38 [in English]
Fomichev S. A. Predposylki k druzsko-maronitskim stolknoveniyam v seredine XIX v.
[Prerequisites for the Druze-Maronite Clashes in the Mid-19th Century] SKIF. Voprosy studencheskoy nauki [SKIF. Questions of Student Studies] № 9 (37). SPb.: Pulyak A. I., 2019. P. 193-200[in Russian]
Galimetdinova O. V. German Farkhat (1670-1732), maronitskiy arkhiyepiskop Khalebskiy [Herman
Farhat (1670-1732), Maronite Archbishop of Aleppo] Vestnik Pravoslavnogo Svyato-Tikhonovskogo
gosudarstvennogo universiteta. Ser. 3. Filologiya [Bulletin of the Orthodox St. Tikhon’s State University.
Series 3. Philology]. Vol. 73. M.: Pravoslavnyy Svyato-tikhonovskiy gosudarstvennyy universitet, 2022. P. 9-28 [in Russian]
Hajjar G. J. Voices and visions of Christian-Muslim relation in Post-Civil War Lebanon: an
overview of causes, effects and the question of identity PhD Dissertation. Birmingham: University of
Birmingham, 2010. XII, 391 p. [in English]
Ivashchenko A. S. Rol’ konfessional’nogo faktora v obshchestvenno-politicheskoy zhizni Livana
(1943-1990 gg.) [The Role of the Confessional Factor in the Socio-Political Life of Lebanon (1943-1990)] Vestnik Adygeyskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya Regionovedeniye [Bulletin of Adyghe State University. Regional Studies Series.]. Vol. 3 (163). Maykop: Adygeyskiy gosudarstvennyy universitet, 2015. P. 59-65 [in Russian]
Khlebnikova L. R. Rol’ SSHA i Izrailya na nachal’nom etape “Chuzhoy voyny” v Livane (1975-
1978) [The Role of the United States and Israel at the Initial Stage of the “Alien War” in Lebanon (1975-
1978)] Vestnik Moskovskogo universiteta. № 4. Seriya Mezhdunarodnaya politika [Bulletin of Moscow
University. No. 4. Seria International Politics]. M.: Moskovskiy Gosudarstvennyy universitet im. M. V.
Lomonova, 2016. P. 171-203 [in Russian]
Kraynov I. F., Kudrin G. M. Predposylki frantsuzskogo mandata v Livane [Prerequisites for the
French Mandate in Lebanon] SKIF. Voprosy studencheskoy nauki [SKIF. Questions of Student Studies]. № 9 (37). SPb.: Pulyak A. I., 2019. P. 201-205 [in Russian]
Matti M. The Maronites in history. Piscatawat NJ: Gorgias Press, 2005. Х, 391 р.
Moukarzel J. Maronite Christians The Rowman and Littlefield Handook of Christianity in Middle
East. London: Bloomsbury Publishing, 2020. P. 287-302 [in English]
Nelson J. R. After Saturday, Sunday: Evaluating the Maronite-Israeli relationship Master of Arts
Dissertation. Beirut: American University of Beirut, 2012. IX, 112 p. [in English]
Nieuwe W. S. Becoming Maronite: The Development of The Lebanese Maronite Identity In
Relation To The Lebanese Civil War – An In-Depth Analysis. Leiden: University of Leiden Press, 2021. P. 1- 44. [in English]
Nizhnik M. Yu. Maronitskaya obshchina Livana na nachal’nom etape arabo-izrail’skogo konflikta
[The Maronite Community of Lebanon at the Initial Stage of the Arab-Israeli Conflict] Gumanitarnyy aktsent [Humanitarian Accent]. M.: Rossiyskiy gosudarstvennyy gumanitarnyy universitet, 2019. P. 14-20 [in Russian]
Orak A. Ulusal Pakt’tan iç savaşa: Lübnanda Haç-Hilal Mücadelesi (1943-1975) Doktora tezi.
Tarih Ana Bilim dalı. Şanlıurfa: Harran üniversitesi, 2022. XII, 186, 14 s. [in Turkish]
Rodionov M. A., Panchenko K. A. Maronity [The Maronites] Pravoslavnaya entsiklopediya
[Orthodox Encyclopedia]. Vol. 44. M.: Pravoslavnaya Enctclopediya, 2016. P. 103-105
https://www.pravenc.ru/text/2562392.html[in Russian]
Rodionov M. A., Sarab’yev A. V. Maronity: traditsii, istoriya, politika [The Maronites: Traditions,
History, Politics]. M.: Institut vostokovedeniya RAN, 2013. 504 p. [in Russian]
Salibi K. S. Maronite historians of Medieval Lebanon. Beirut: American University of Beirut, 1959.
272 p. [in English]
Suermann H. Maronite Historiography and Ideology Het Christelijk Oosten. Issue 3-4. Leiden: Brill,
2002. P. 129-148 [in English]