Журба Михайло Анатолійович
https://doi.org/10.31392/VAH-2026.55.10
Сторінки: 103-116
Анотація. У статті на основі використання документальних матеріалів та
архівної періодики відтворено процес створення, генези та еволюції провладних
громадських об’єднань у середовищі польської етнічної меншини на українських землях у 20-
30 рр. ХХ ст. Представлена авторська версія участі селянства української полонії у
«національно-громадському» проєкті більшовицької еліти. З’ясовано реальний зміст
громадського виміру національної політики компартійного режиму, який передбачав
перетворення громадсько-політичних структур на допоміжне знаряддя координації роботи
адміністративних державних культурно-освітніх закладів із врахуванням специфіки
традиційних форм трудової діяльності, особливостей побуту та культури польського
населення. З’ясовано, що від самого початку соціальні пріоритети влади призводили до
значної розбіжності між кількісними показниками і реальним станом громадських
об’єднань. Це обумовлювалося відсутністю умов для існування дійсно національних
організацій, неспівпадінням інтересів польської громади та правлячої еліти, у результаті
чого відбувалося нищення національних форм самодіяльності польських етногруп у
господарській та культурно-побутовій сферах. У 30-ті роки відбувається перехід до
жорсткого регулювання в економіці тотальної колективізації, проголошується курс на
посилення класової боротьби, що корінним чином негативно відбилося на статусі
громадських об’єднань. Розпочинаються безпідставні звинувачення поляків у шпигунстві,
шкідництві, контрреволюційній діяльності. Польські громадські організації зразка КНС,
Робітземлісу КВД розпускаються як ненадійні, а значна частина їх керівництва
репресується. Ще раніше в результаті державного втручання у польському селі припиняє
існування органічна форма селянського господарського воле вияву – сільсько-господарська
кооперація. Продовжують функціонувати, практично позбавлені реальної громадської
ініціативи так звані добровільні товариства – Тсовіахім, Червоний Хрест та ін.,
принатурені до обслуговування потреб тоталітарної системи, які під прикриттям гасла
інтернаціоналізму винищувала будь-які прояви національної ідентичності.
Ключові слова: українська полонія, громадські об’єднання, етнічна спільнота,
національна політика, компартійна влада.
References
Chervonyi Khrest, 1929. № 7-8. [in Ukrainian].
Chyrko, B. V., 1995. Natsionalni menshyny v Ukraini (20-30 roky XX stolittia). K., 1995. [in
Ukrainian].
Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti.
Derzhavnyi arkhiv Rosiiskoi Federatsii.
IV rasshirennyj plenum Centralnogo soveta Soyuza voinstvuyushih bezbozhnikov SSSR, 1938.
Moskva. [in Russian].
Izvestiya CK KP(b)U, 1922. № 4. [in Russian].
Izvestiya CK KP(b)U, 1923. № 7-8. [in Russian].
Malyk, Ya. Y., 1996. Vprovadzhennia radianskoho rezhymu v ukrainskomu seli. (1919-1920). Lviv.
[in Ukrainian].
Marochko, V. I., Chyrko B. V., 1992. Natsionalni vymiry holodomoru v Ukraini 1932-1933 rr.
(Dokumentalna rozpovid). Vidrodzhennia. № 8. [in Ukrainian].
Natsionalnyi perepys robitnykiv i sluzhbovtsiv Ukrainy (zhovten-lystopad 1929 r.), 1929. Kharkiv.
[in Ukrainian].
Natsionalnyi perepys robitnykiv i sluzhbovtsiv Ukrainy, 1927. Kharkiv. [in Ukrainian].
Rybak, I. V., 1999. Selianska vzaiemodopomoha v Ukraini. (1921-1932). K. [in Ukrainian].
Silskyi hospodar, 1923. № 3. [in Ukrainian].
Silskyi hospodar, 1923. № 6. [in Ukrainian].
Trybuna Radziecka, 1927. 28 sierpnia. [in Polish].
Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan Ukrainy (TsDAHO Ukrainy).
Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv ta upravlinnia Ukrainy (TsDAVO Ukrainy).
Vlasovskyi, I., 1990. Narys istorii ukrainskoi pravoslavnoi tserkvy. Niu-York-Kyiv-Saul-BavydBruk. T.4. [in Ukrainian].
Zhurba, M. A., Zholob, M. P., 2024. Relihiini hromady natsionalnykh menshyn Ukrainy v umovakh
formuvannia komunistychnoho totalitarnoho rezhymu (20 – 30-i rr. XX st.). Vinnytsia: TVORY. [in
Ukrainian].