Пилипчук Ярослав Валентинович
https://doi.org/10.31392/VAH-2023.45-46.14
Сторінки: 148-155
Анотація. Ця стаття присвячена історії князівств Парисос і Хачен, правителі яких продовжували називати князями і царями Кавказької Албанії. Князів Хачен і Парісос були засновані Атрнерсехом. Його нащадки Саак Севада та Григор виступили проти влади вірменських царів. Парісос до 1003 р. був окремим князівством. У 1003 р. його анексували Гагік Багратуні та Фадл Шеддадід. Хачен виявився довговічнішим князівством. Довгий час він був у тіні Сюніка. У XII в. князь Хачена Хасан Великий протистояв тюркскому еміру Джолі. Наступник Хасана Вахтанг Тонкік був батьком Хасана-Джалала, який залишив великий слід історії Південного Кавказу. Хачен у 10 – 20-х рр. XIII ст. протистояв атабеку
Азербайджану та хорезмійцями. Монголи зробили Хачен своїм васалом наприкінці 30-х рр. XIII ст. Хасан-Джалал взяв участь у війні монголів проти Румського султанату у 1243 р. Князь Хачена перебував у складних відносинах із монгольськими намісниками Південного Кавказу Бугою та Аргуном. Якийсь час йому вдавалося зберігати самостійність завдяки визнанню свого васалітету від Улуса Джучі. Патроном Хасана-Джалала був Джучідхристиянин Сартак. Коли Сартак загинув, то не було кому захистити Хасан-Джалала від Аргуна, який убив хаченського князя в 1261 р. Хаченський престол після смерті батька прийняв Атабег, який визнав себе васалом ільханів з династії Хулагуїдів.
Ключові слова: Кавказька Албанія, Парісос, Хачен, Шеддадіди, Вірменія, атабеки Азербайджану, хорезмійці, монголи, Улус Джучі, ільханат Хулагуїдов, Хасан-Джалал.
References
Barhudarjan, S., 2011. Stranicy iz istorii Arcaha i armjano-albanskih otnoshenij [Pages from history
of Artsakh and Armenian-albanian relations]. Erevan: Izdatel’stvo NAN RA. Erevan: Gitutjun. [in Russian]
Mamedova, F., 2005. Kavkazskaja Albanija i Albany [Caucasian Albania and Albans]. Baku: Centr issledovanija Kavkazskoj Albanii. [in Russian]
Orbeli, I. A., 1909. Asan-Dzhalal, knjaz’ Hachenskij [Hasan-Jalal, prince of Khachen] Izvestija Imperatorskoj Akademii nauk [Bulletin of Emperor academy of sciences], Ser. VI, T. III, № 61, SanktPeterburg: Imperatorskaja Akademija nauk. [in Russian]
Shnirel’man, V. A., 2003. Vojny pamjati. Mify, identichnost’ i politika v Zakavkaz’e [War of memory. Myth, identity and politics in South Caucasus]. M.: Akademkniga. [in Russian]
Bosworth, C. E., 2012. Arran Encyclopædia Iranica, Fasc. II. Vol. 5, 520-522. [in Russiam]
Chorbajian L., Donabedian P., Mutafian C., 1994. The Cuacasian knot. The history and geopolitics of Nagorno-Karabagh. London – New Jersey: Zed Books [in English]
Dowsett, C. J. F., 1957. A Neglected Passage in the “History of the Caucasian Albanians” Bulletin of the School of Oriental and African Studies University of London, Vol. 19б №. 3, 456–468 [in English]
Dowsett, C. J. F., 1958. The Albanian chronicle of Mxitar Gosh Bulletin of School of African and Asian studies, October 1958, Vol. 21, Issue 3, 472-490 [in English]
Dowsett C. J. F. The history of the Caucasian Albanians by Movsēs Dasxuranci. (School of Oriental and African Studies, University of London.London Oriental Series, Vol. 8.)xxi, 252 pp. London, etc.: Oxford University Press, 1961. [in English]
Hewsen, R. H., 1983. Kingdom of Arcax Medieval Armenian Culture. Chico CA: Scholars Press, 42-68. [in English]
Minorsky, V., 2020. Arran in 9th -10th centuries: Sahl ibn Smbat (d. ca. 850) and Marzuban b. Muhammad b. Musafir (d. 957) From Albania to Arrān The East Caucasus between the Ancient and Islamic Worlds (ca. 330 BCE–1000 CE). Piscataway, New-Jersey: Gorgias Press, 121-148. [in English]