Черніговець Наталія Миколаївна
- докторантка кафедри історії та археології слов’ян
- Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ
- https://orcid.org/0000-0002-2866-0719
DOI: https://doi.org/10.31392/VAH-2020.30-34.10
Сторінки: 103-110
Анотація. На основі використання ґрунтовної бази архівного матеріалу розкриваються особливості культурно-просвітницької діяльності в повсякденному житті інтернаціональних колективів, що допомагає зрозуміти унікальний досвід соціокультурного розвитку багатонаціонального населення інтернаціональних комун в умовах більшовицької моделі соціалістичного суспільного експерименту. Більшовицький уряд поставив перед колективами, крім суто організаційних та господарських завдань, розв’язання цілого ряду соціально-культурних проблем, оскільки на іммігрантські комуни влада перекладала організаційно-управлінські та культурно-просвітницькі завдання. Відповідно до статуту іммігрантської комуни, колективи повинні були перетворитись на культурні центри, які, обслуговуючи оточуюче населення, являлись би розплідниками комуністичних ідей. Таким чином, робота колективів розгорталася в напрямках, визначених владними органами, і підпорядковувалась завданням їх залучення до культурних перетворень в УРСР. Формами просвітницької діяльності інтернаціональних колективів стали: організація роботи бібліотек, хат-читалень; організація виставок, конкурсів, лекцій; робота сільськогосподарських і кооперативних гуртків; початкових шкіл та зимових сільськогосподарських шкіл; поширення власних стінгазет, бригадних газет до сусідніх колгоспів, а також багатотиражки для читання серед колгоспників і одноосібників; організація концертiв художніх колективів, солістів; перегляд художніх фільмів, фото- і музейних виставок; проведення зустрічей для дітей і молоді. Загалом культурно-просвітницька діяльність представників інтерколективів у період НЕПу зводилась до пропаганди кооперативних і агрокультурних знань. Окреслені заходи потребували значних затрат капіталу. При цьому, як загальне явище для всіх комун, слід відмітити майже повну відсутність оборотних коштів, що являлось результатом недостатньо глибоко продуманого організаційного підходу при формуванні емігрантських груп в Америці. Коштів було недостатньо навіть для підтримання належного функціонування культурно-освітніх закладів не говорячи вже про їх розширення. При цьому державні інституції влади дієвої допомоги не надавали, а перед іммігрантськими комунами стояли більш важливі життєво-важливі пріоритети, аніж поширення культурного впливу.
Ключові слова: іммігрантські колективи, повсякденне життя, культурно-просвітницька діяльність, етнічні меншини.
References
Bilshovyk Poltavshchyny [Bolshevik of Poltava region], 5 may 1933. [in Ukrainian].
Chyrko, B., 1995. Natsionalni menshyny v Ukraini (20-30 roky 20th stolittia) [National minorities in Ukraine (20-30 years of the XX century)], Kyiv: «Asotsiatsiia Ukraina». [in Ukrainian].
Danilova, E., 2002. Immigracionnaya politika i sozdanie trudovyh kommun iz immigrantov i reemigrantov v SSSR v 1920-e gody [Immigration policy and the creation of labor communes from immigrants and re-emigrants to the USSR in the 1920s.]. Vestnik Moskovskogo universiteta, Ser. 8, Istoryia, 1, c. 3-20. [in Russian].
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti (DAZhO) [State Archive of Zhytomyr Region (SAPR)].
Derzhavnyj arkhiv Odeskoi oblasti (DAOO) [State Archive of Odesa Region (SAOR)].
Iakubova, L., 2011. Povsiakdenne zhyttia etnichnykh menshyn radianskoi Ukrainy u mizhvoiennu dobu [Everyday life of ethnic minorities in Soviet Ukraine in the interwar period], Kyiv: Instytut istorii Ukrainy. [in Ukrainian].
Kulturne budivnytstvo v Ukrainskii RSR. Naivazhlyvishchi rishennia partii i radianskoho uriadu, 1959, 1917-1959 rr. [Cultural construction in the Ukrainian SSR. The most important decisions of the party and the Soviet government. 1917-1959], 1959. T.1.
Kyselov,V., 1977. Na zaklyk Volodymyra Illicha Lenina – v krainu rad [At the call of Vladimir Ilyich Lenin – in the country of the Soviets]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 9, Kyiv, c. 112-116. [in Ukrainian].
Naukovyj arkhiv Poltavskoho kraieznavchoho muzeiu [Scientific Archive of Poltava Museum of Local Lore].
Pavlenko, V., 1995. Ukrainsko-bolharski vidnosyny 1918 – 1939. [Ukrainian-Bulgarian relations 1918 – 1939], Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Rosiiskyj derzhavnyj arkhiv ekonomiky (RDAE) [Russian State Archive of Economics (RSAE)].
Tarle, H., 1968. Druzia strany Sovetov [Friends of the country of Soviets], Moskow: «Nauka». [in Russian].
Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (TsDAVO Ukrainy) [Central State Archive of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine (CSASB of Ukraine)].
Tsentralnyj derzhavnyj arkhiv hromadskykh obiednan Ukrainy (TsDAHO Ukrainy) [Central State Archive of Public Associations of Ukraine (CSAPA Ukrainy)].
Ukrainski robitnychi visti [Ukrainian workers’ news], 9 may 1923. [in Ukrainian].