Кучер Володимир Іванович
https://doi.org/10.31392/VAH-2024.47-48.18
Сторінки: 185-200
Анотація. Мета дослідження – висвітлити історію організації радянських господарств (радгоспів). За задумом більшовицьких очільників вони мали стати «хлібними фабриками» здатними подолати продовольчу кризу, забезпечити хлібом, продуктами харчування, в першу чергу населення російських міст, робітників промислових центрів, багатомільйонної армії. Крім того, радянські господарства повинні були стати агрономічно-культурними центрами, показовими господарствами. Вони мали надавати агрономічну допомогу селянським індивідуальним господарствам, забезпечувати реманентом, насіннєвим матеріалом, добривами, племінною худобою тощо. Методологія спирається на принципи наукового пошуку: історизму, об’єктивності, системності, наступності, комплексності. Застосовано взаємодоповнюючі методи: загальнонаукові, історичні, історіографічні, джерелознавчі, архівознавчі. Наукова новизна. Вперше, на відміну від радянської історіографії, без пафосу й ура – патріотичних постулатів та міфологем висвітлено процес організації радянських господарств. Більшовицькі очільники сподівалися, що радгоспи виконують роль «хлібних фабрик» для виробництва продуктів рослинництва і тваринництва. Доведено, що радгоспи не стали агрономічно-культурними центрами для обслуговування селянських одноосібних господарств. Висновки. Спираючись на праці дослідників, архівні матеріали, спогади урядових діячів, що не використовувались раніше, доказано, що радянські господарства у досліджуваний період не виконали своєї ролі. Вони виявилися економічно неефективними й нежиттєздатними як виробничі об’єднання. Радянські господарства також не стали агрономічно-культурними центрами, оскільки їх працівники не володіли методами, засобами й прийомами ведення науково-дослідної роботи. Діяльність радгоспів зводилася у рідкісних випадках до ремонту селянського реманенту, продажу насіннєвого матеріалу, племінної худоби, що залишилися їм у спадок від поміщицьких економій.
Ключові слова: більшовики, радянська влада, радянські культурні господарства, хлібні фабрики, агрономічні центри, невдалі експерименти.
References
Holovach, F. V., 1982. Z istorii radhospnoho budivnytstva v Ukrainskii RSR (zhovten 1917 r. – cherven 1921 r.), Kyiv: Vyshcha shkola.
Kachinskij, V. 1922. Ocherki agrarnoj revolyucii na Ukraine. Vyp. II, Harkov: Gosizdat Ukrainy.
Lenin, V. I. Povne zibrannia tvoriv.
Liakh, R. D., 1975. Rozviazannia ahrarnoho pytannia na Ukraini (1917 – 1923 rr.), Kyiv-Donetsk: Vyshcha shkola.
Manuilskyi, D., 1920. Poradnyk volosnoho orhanizatora radianskoi vlady. Z dodatkom vidpovidnoho zakonodavstva, Kharkiv: Vseukrvydav.
Otchet Narodnogo Komissariata Zemledeliya USSR za 1920 god, 1921. Harkov: Vseukrvidav.
Ovsianikova, O. O., 1961. Radianske budivnytstvo na Ukraini u pershi roky Radianskoi vlady, Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6, 69-78.
Sbornik dekretov, polozhenij, instrukcij, cirkulyarov po zemelnomu voprosu na Ukraine s 1 yanvarya 1920 g. po 1 avgusta 1920 g., 1920. Harkov: Izd. Narkomyusta. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan Ukrainy (TsDAHO Ukrainy).
V. I. Lenin pro Ukrainu. Chastyna druha 1917 – 1922, 1969. Kyiv: Politvydav Ukrainy, 1969.
Viktorov, B., 1920. Osnovy zemelnoi polityky Radianskoi vlady, Kharkiv: Vseukrvydav.
Yevtushenko, A. P., 1969. Zdiisnennia na Ukraini leninskykh idei radhospnoho budivnytstva, Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 3, 12-18.