Бондар Сергій Володимирович
https://doi.org/10.31392/VAH-2024.49-50.9
Сторінки: 92-105
Анотація. В пропонованій статті результати історичного дослідження теорії та практики
діяльності релігійних меншин доби перших національно-визвольних змагань українського
народу 1917-1920 років. В умовах краху Російської імперії, де панівне становище займала
Православна церква, а релігійні меншини перебували в пригніченому або напівлегальному
становищі, революційні події та доба перших національно-визвольних змагань українського
народу 1917-1920 років стали періодом бурхливого становлення та осмислення свого місця в
нових історичних умовах для численних релігійних організацій, що існували на українських
землях у зазначену добу. Особливістю динаміки розвитку релігійних меншин на українських
теренах у добу перших національно-визвольних змагань 1917-1920 років була її неймовірна
строкатість. Така природа релігійних процесів у середовищі релігійних меншин насамперед
полягала в суттєвій різниці їхніх особливостей. Якщо для Римо-католицької церкви була
характерна чітка організаційна структура та завдяки екстериторіальності Святого
Престолу — сильні політичні позиції, то для протестантів, здебільшого, у цей період
найбільш актуальними питаннями були встановлення церковної організації та вирішення
етноконфесійних взаємовідносин у межах окремих деномінацій. Зовсім кволо та інертно у
добу перших національно-визвольних змагань 1917-1920 років діяли релігійні організації, що не
належали до християнських конфесій. Через відсутність чіткої організаційної структури,
подібної до християнських церков, у буремні роки українського національного становлення
вони здебільшого зосереджувалися на ситуативних контактах із державою в інтересах своїх
релігійних громад. Якщо за часів Української Центральної Ради та Української Народної
Республіки держава ставилася до діяльності будь-яких релігійних організацій доволі байдуже,
то за часів Української Держави Павла Скоропадського та Директорії УНР політика
змінилася. Хоча основний акцент і надалі робився на православну церкву як головну релігійну
організацію, держава все ж розпочала продуктивний діалог із релігійними меншинами та
приділяла їм більше уваги. Подекуди саме українські державні інституції виступали
каталізаторами церковного будівництва в середовищі протестантських церков.
Ключові слова: Перші національно-визвольні змагання українського народу 1917–1920 років, Римо-католицька церква, Святий Престол, протестанти, меноніти, лютерани, євангельські християни-баптисти, іудаїзм.
References
Andrushyshyn B. I. Tserkva v Ukraїnіy Derzhavі 1917—1920 rr. (doba Dyrektorії UNR):
Navchal’nyy posibnyk dlya studentiv vyshchykh zakladiv osvity / B. I. Andrushyshyn. [Church in the
Ukrainian State 1917—1920 (the period of the Directorate of the Ukrainian People’s Republic): A textbook for higher education students]. — Kyiv: Lybid, 1997. — 176 p. [in Ukrainian].
Domashovets V. Ukrayinskyy yevanhels’ko-baptystskyy rukh v yoho 150-lityrniy yuviley / V.
Domashovets. [Ukrainian Evangelical Baptist Movement on its 150th Anniversary]. Morris Plains – Lutsk, 2002. — 95 p. [in Ukrainian].
Istoriya relihii v Ukraїnі: u 10-ti t. 5 ProtestanTyzm v Ukraїnі / Redkol.: A. Kolodnyy (holova) ta in.; za red. P. YaroTS’koho. [History of Religion in Ukraine: in 10 vols. 5 Protestantism in Ukraine]. Kyiv: Svit Znannya, 2002. — 424 p. [in Ukrainian].
Istoriya relihii v Ukraїnі: u 10-ti t. 6 Pizniy protestantyzm v Ukraїnі (p’yatydesyatnyky, adventysty, Svidky Yevohy) / Redkol.: A. Kolodnyy (holova) ta in.; za red. P. Yarots’koho. [History of Religion in Ukraine: in 10 vols. 6 Late Protestantism in Ukraine (Pentecostals, Adventists, Jehovah’s Witnesses)]. KyivDrohobych: Vydavets’ Surma S, 2008. — 632 p. [in Ukrainian].
Lyubashchenko V. Lyuteranska tserkva v Ukraїnі: poshuk natsional’noyi identychnosti / V. Lyubashchenko. [The Lutheran Church in Ukraine: The Search for National Identity]. Bohoslovski rozmysly. 2003. — No. 1. — P. 163—182. [in Russian].
Narody Pivnichnogo Priazov’ya: Etnichnyy sklad ta osoblyvosti pobutovoyi kultury / Avtorskýy kolektyv Melitopol’s’koho derzhavnoho pedahohichnoho instytutu. [Peoples of the Northern Azov Region: Ethnic Composition and Features of Household Culture]. Zaporizhzhia: Vydavnytstvo “Prosvita”, 1997. — 176 p. [in Ukrainian].
Rublyova N. S. KONKORDAT // Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny: T. 5: Kon – Kyu / Redkol.: V.
A. Smoliy (holova) ta in.; NAN Ukrayiny, Instytut istoriyi Ukrayiny. [CONCORDAT // Encyclopedia of the
History of Ukraine: Vol. 5: Kon – Kyu]. Kyiv: Naukova dumka, 2008. — 568 p.: ill. [in Ukrainian].
Tsentral’nyy derzhavnyy arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnya Ukraїny (TsDAVO Ukraїny). [Central State Archive of High Authorities and Administration of Ukraine (CSAHAA of Ukraine)]. [in Ukrainian].
Ulyanovskyy V. I. Tserkva v Ukraїnіy Derzhavі 1917-1920 rr. (doba Het’manatu Pavla Skoropad’s’koho): Navchal’nyy posibnyk dlya studentiv vyshchykh zakladiv / V. I. Ulyanovskyy. [Church in the Ukrainian State 1917-1920 (the period of Hetmanate under Pavlo Skoropadsky): A textbook for higher education students]. Kyiv: Lybid, 1997. — 320 p. [in Ukrainian].
Venger N. V. Mennonitskoye predprinimatel’stvo v usloviyakh modernizatsii Yuga Rossii: mezhdu kongregatsiyey, klanom i rossiyskim obshchestvom (1989–1920): Monografiya. [Mennonite Entrepreneurship in the Conditions of Modernization in the South of Russia: Between Congregation, Clan,and Russian Society (1989–1920): A Monograph]. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovsk National University Press, 2009. — 696 p. [in Russian].
Zhyvy i pomny… Istoriya mennonitskikh koloniy Yekaterinoslavshchyny / Pod red. S. I.
Bobylevoy. [Live and Remember… History of the Mennonite Colonies of the Yekaterinoslav Region].
Dnipropetrovsk: B. i., 2006. — 578 p. [in Russian].