Чекиш Юлія Вікторівна
- студентка магістратури
- Національний педагогічний університет iмені М.П. Драгоманова, м. Київ
- https://orcid.org/0000-0002-2985-4291
https://doi.org/10.31392/VAH-2021.35-38.01
Сторінки: 5 -12
Анотація. Сьогодні в колі політиків і науковців спостерігається підвищений інтересдо історії кримських татар, що викликано анексією Криму. Непересічна роль у становленні Кримської держави належить династії Ґіреїв. Півострів здавна був важливим геополітичним чинником у формуванні політики різних держав. Тож, інтерес до кримських ханів викликаний не тільки спробами зрозуміти їх місце в тогочасній політичній ієрархії, а й намаганням поширити свій вплив у регіоні. Актуальність обраної теми дослідження обумовлена недостатнім рівнем опрацювання у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Українськими істориками проблема ґрунтовно не розкривалася, висвітлювалися лише її окремі аспекти. Питання розвитку Кримського ханства на ранніх етапах його існування детально не аналізувалося і в світовій історичній науці. Зважаючи на сказане, видається доречним здійснення цілісного огляду низки важливих проблем, що пов’язані з устроєм Кримського ханства та політикою його правителів – Менглі та Мехмеда Ґіреїв – у 1478 – 1524 рр. У ході дослідження було зʼясовано, що державний устрій Кримського ханства становив комбінацію степових традицій з імперськими порядками осілих держав. Причому турецькі імперські інститути були всіляко зацікавлені у функціонуванні «степового» ладу всередині Кримського ханства. В змаганні цих тенденцій і вироблялася двоїста політика Османської держави стосовно Кримського ханства. З одного боку, вона була спрямована на контроль, а з іншого – залишала простір для самостійних дій у сфері зовнішньої політики. Обґрунтовано думку, що політичний курс хана Менглі Ґірея був спрямований на зміцнення ханської влади та зменшення в регіоні впливу Порти. Правильні політичні маневри, залучення на свою сторону московського правителя призвели до його перемоги над ханом Ахматом та утвердження в Криму власної династії. Доведено, що політика хана Мехмеда Ґірея була спрямована в бік північного сусіда. Захопивши території Московії, хан хотів отримати права на золотоординський престол та відновити виплату данини московитами.
Ключові слова: Кримське ханство, Менглі Ґірей, Мехмед Ґірей, Османська імперія, Московія, похід, автономія, хан.
References
Abdulaeva G., 2012. Zolotaya epoha Krymskogo hanstva: Ocherki [The Golden Era of the Crimean
Khanate: Essays], Simferopol: Krymuchpedgiz, 208 p. [in Russian].
Agadzhanov S. G., Saharov A. N., 1988. Krym: proshloe i nastoyashchee [Crimea: past and present],
Moscow: Mysl, 114 p. [in Russian].
Bahrushin S., 1995. Osnovnye momenty istorii krymskogo hanstva [Highlights of the history
of the Crimean Khanate], Simferopol: Dar, 112 p. [in Russian].
Bartol’d V. V., 1968. Girej [Girej], Moscow: Nauka, 522 p. [in Russian].
Belochkina Y., 2015 Vse o Kryme [All about Crimea], Moscow: OMIKO, Folio, 437 p. [in Russian].
Dyulichev V. P., 1990. Rasskazy po istorii Kryma [Stories on the history of Crimea], Simferopol:
Tavrida, 64 p. (in Russian).
Egorov V. L., 1988. Krym v sostave Zolotoj Ordy [Crimea as part of the Golden Horde], Mosow, 20 p.
[in Russian].
Fatma A., 2004. Status hanov v Krymskom hanstve [The status of khans in the Crimean Khanate],
Simferopol, 67 p. [in Russian].
Gajvoronskij O., 2003. Sozvezdie Geraev. Kratkie biografii krymskih hanov [Constellation Geraev.
Brief biographies of the Crimean khans], Simferopol, 108 p. [in Russian].
Gulevich V. P., 2018. Ot ordynskogo Ulusa k hanstvu Gireev: Krym v 1399 – 1502 gg. [From the
Horde Ulus to the Gireiev Khanate: Crimea in 1399 – 1502], Kazan: Institut istorii im. Sh. Mardzhani AN RT, 492 p. [in Russian].
Haivoronskyi O., 2017. Kraina Krym. Narysy pro pamiatky istorii Krymskoho khanatu [Country
Crimea. Essays on the historical monuments of the Crimean Khanate], Kyiv: Maister knyh, 336 p.
[in Ukrainian].
Mavrina O. S., 2006. Vid ulusu Zolotoyi Ordy do Krymskoho khanstva: osoblyvosti politychnoi
evoliutsii [From the ulus of the Gold Horde to the Krimsky Khanate: the special features of the political
Evolution], Skhodoznavstvo, 33-34, 108-119. [in Ukrainian].
Oreshkova S. F., 1990. Osmanskaya imperiya: gosudarstvennaya vlast’ i social’no-politicheskaya
struktura [Ottoman Empire: State Power and Socio-Political Structure], Moscow: Nauka. Glavnaya redakciya vostochnoj literatury, 342 p. [in Russian].