Калуга Володимир Федорович, Островський В’ячеслав Петрович
https://doi.org/10.31392/VAH-2022.39-42.21
Сторінки: 200 – 209
Анотація. Людині властиве прагнення спрогнозувати майбутні події, тобто зробити принципово невідоме зрозумілим та відомим. Задля цього людина вдається до різних засобів, зокрема аналітики. Таким чином людина прагне вивести з минулих подій формулу розгортання процесів у подальшому. Підставою для подібного прогнозування є виявлена досвідним шляхом закономірність причинно-наслідкових зв’язків. Brexit може послугувати прекрасною основою для виявлення та дослідження домінантних тенденцій, притаманних політичному поступові на Європейському континенті. Осмислення причин та наслідків Brexit як для задіяних безпосередньо у згаданому явищі сторін, а саме для Євросоюзу та Великої Британії, так і для третіх країн зокрема та Європи або й світу загалом, дозволяє сформувати цілісне уявлення про те, яка доля чекає на європейський дім, а також окремі європейські країни. За точку опори в осмисленні причинно-наслідкових зв’язків, сполучених з Brexit, береться припущення, що пусковими механізмами подій виступають політичні процеси, пов’язані з людським фактором. Економічні зрушення та зміни виступають лише наслідком. Щоправда сам економічний чинник може використовуватися і, як свідчить досвід, використовувався як аргумент для прийняття рішення, у т.ч. під час проведення референдуму у Великій Британії щодо перебування Об’єднаного королівства у складі ЄС. Загалом Brexit є цілком очікуваним і закономірним явищем, оскільки Велика Британія впродовж століть дещо осібно трималася континентальної Європи. Особливої шкоди Brexit не завдав жодному із суб’єктів світової політики. Навпаки згадане явище надало додаткового імпульсу європейським політикам замислитися над майбутнім спільного політичного та соціо-економічного простору. Відтак Євросоюз увійшов в етап еволюційної реорганізації, вдавшись до пошуку дієвих механізмів підтримання спільного співіснування, водночас задовольняючи двом вимогам. Поперше, забезпечити економічну стабільність та розвиток, а також високий рівень життя. По-друге, зберегти достатньо простору за кожним членом ЄС для самоорганізації у відповідності до притаманного спільноті менталітету, преференцій та політичних вподобань.
Ключові слова: Brexit, ЄС, Велика Британія, світова політика, економічний фактор.
References
Helm, T., 2022. ‘What have we done?’: six years on, UK counts the cost of Brexit, The Guardian.
Retrieved from: https://www.theguardian.com/politics/2022/jun/25/what-have-we-done-six-years-on-ukcounts-the-cost-of-brexit [in English].
Kaluha, V. F., 2018. Osnovy svitovoi polityky: navchalnyi posibnyk [Basics of world politics: a study
guide], Kyiv: Redaktsiino-vydavnychyi viddil NUBiP Ukrainy. [in Ukrainian].
Kaluha, V. F., 2021. Funktsionalnyi pidkhid do rozuminnia suti svitovoi polityky ta yii kliuchovykh
faktoriv yak mekhanizm pohlyblenoho osvoiennia predmetu doslidnytskoi tsikavosti [A functional approach to understanding the essence of world politics and its key factors as a mechanism for in-depth study of a subject of research interest], Universytet i liderstvo, 2 (12), 138-147. [in Ukrainian].
Konstantynov, V. 2021. Chomu torhovelna uhoda mizh Londonom i Briusselem ne zavershyla epopei
Brekzytu [Why the London-Brussels trade deal did not end the Brexit saga. Retrieved from:
https://zn.ua/ukr/international/neperehornuta-storinka.html [in Ukrainian].
Sharov, O. M., 2019. Brexit: «pliusy» ta «minusy» dlia hlobalnoi heoekonomiky [Brexit: “pros” and
“cons” for global geoeconomics]. Retrieved from: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019-10/tezi_sharovo.m.pdf [in Ukrainian].
Yakoviuk, I. V., 2016. Brexit: prychyny i naslidky brytanskoho referendumu [Brexit: causes and
consequences of the British referendum], Yevropeiska intehratsiia v konteksti suchasnoi heopolityky: zb. nauk. st. za materialamy nauk. konf., m. Kharkiv, 24 trav. 2016 r., 25-29. [in Ukrainian].