Журба Михайло Анатолійович
https://doi.org/10.31392/VAH-2024.47-48.22
Сторінки: 230-248
Анотація. У статті представлена авторська версія механізмів реалізації культурницьких проєктів на теренах підрадянської України упродовж міжвоєнної доби у їх етнонаціональному вимірі. Методом системного аналізу з’ясовано, що перекладання лікнепу на громадські організації визначалося більшовицькою доктриною масової мобілізації соціальних верств на потреби соціалістичного експеременту, а також відсутністю у держави необхідних фінансових ресурсів під відповідні освітні програми. Це призвело до створення профільного культурно-просвітницького об’єднання «Геть неписемність». Досліджено базові напрямки його діяльності, що полягали у заснуванні пунктів ліквідації неписемності, забезпеченні їх навчальним приладдям, пошуку коштів на справу лікнепу та агітації населення етноменшин за участь у культурницьких програмах. Показано, що в умовах здійснення соціалістичного експерименту товариство «Геть неписьменність» не змогло остаточно виконати поставлену перед ним мету, оскільки до основної його діяльності влада додала низку інших завдань, пов’язаних із соціально-економічними перетвореннями. Окрім організаційно-фінансових проблем на роботу товариства «Геть неписьменність» впливало порушення принципу добросовісності. Шляхом впровадження директив компартійної влади населення нацменшин залучалося до товариства примусовокомпанійськими методами. Такий підхід призводив до формалізму, невиконання визначених планів, рецидивів написьменності. Доведено, що вся культурно-освітня система роботи серед національних меншин України з її громадською інфраструктурою була своєрідним знаряддям утвердження у свідомості різнонаціонального селянства ідеї легітимності компартійного режиму, залучення сільської людності нацменшин до так званих соціалістичних перетворень. Підвищення культосвітнього рівня у середовищі селянських некорінних етногруп, що мало певні здобутки у період «радянського ренесансу» 20-х рр. ХХ ст. і відігравало роль другорядного засобу політосвітній роботі.
Ключові слова: культурницькі проєкти, етнічні меншини, ліквідація неписьменності, комуністична індоктринація, товариство «Геть неписемність», громадська ініціатива.
References
Bystrytska, O. B., Polupan, O. Yu., 1997. Likvidatsiia systemy osvity natsionalnykh menshyn Ukrainy v 30-kh rokakh ХХ st., Zbirnyk naukovykh prats. Seriia istoriia ta heohrafiia. Kharkivskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet im. H. S. Skovorody, 1. [in Ukrainian].
Danylchenko, O. P., 1999. Likvidatsiia nepysmennosti sered natsionalnykh menshostei pivdnia Ukrainy (20 – 30 rr. ХХ st.), Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 3. [in Ukrainian].
Derzhavnyi arkhiv Mykolaivskoi oblasti. IV zizd nezamozhnykh selian Ukrainy, 1924. Kharkiv. [in Ukrainian].
Korotkyi ohliad diialnosti robitnychoho selianskoho uriadu Ukrainy za 1925 – 1926 rr., 1927. Kharkiv. [in Ukrainian].
Kulynych, I. M., Kryvets, N. V., 1995. Narysy z istorii nimetskykh kolonii v Ukraini, K.: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Materialy III Vseukrainskoi narady u spravi politosvity na seli, 1926. Kharkiv. [in Ukrainian]. Sierp, 1928. 25 listopada. [in Polish].
Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan Ukrainy (TsDAVO Ukrainy).
Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (TsDAVO Ukrainy).
Voinalovych, O., 1992. Orhanizatsiia shkilnoi osvity dlia natsionalnykh menshyn Ukrainy: 20 – 30 rr., Poltava. [in Ukrainian].
Volynsskii proletarii. 1923. 12 sentiabria. [in Russian].
Yakubova, L. D., 1998. Natsionalno-kulturne zhyttia etnichnykh menshostei Ukrainy (20 – 30-ti roky): korenizatsiia i denatsionalizatsiia, Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6. [in Ukrainian].
Zhurba, M. A., 2002. Etnonatsionalni ta mizhnarodni aspekty diialnosti hromadskykh obiednan ukrainskoho sela (20 – 30 rr. ХХ st.), K.: Naukovyi svit. [in Ukrainian].
ZU RNK USRR, 1923. 23. [in Ukrainian].