Боровський Андрій Анатолійович
https://doi.org/10.31392/VAH-2026.55.11
Сторінки: 117-122
Анотація. У статті досліджено стан здоров’я та особливості санітарномедичного обслуговування німецької спільноти України у 1920-х – на початку 1930-х рр. На
основі архівних матеріалів і джерел особового походження проаналізовано масштаби
поширення інфекційних та соціально зумовлених захворювань у середовищі німецьких
колоній, а також окреслено вплив суспільно-політичних трансформацій міжвоєнної доби на
санітарно-епідеміологічну ситуацію. З’ясовано, що найпоширенішими хворобами були тиф,
холера, віспа, малярія, трахома й туберкульоз. Показано, що кліматичні умови південних
регіонів сприяли зростанню захворюваності на малярію, а наслідки воєнних подій та
скорочення вакцинації – розповсюдженню віспи. Окрему увагу приділено впливу голодоморів
1921 – 1923 та 1932 – 1933 рр. на значне погіршення стану здоров’я німців України.
Встановлено, що діти становили одну з найбільш уразливих категорій населення.
Проаналізовано стан медичної інфраструктури в німецьких національних районах, зокрема
рівень забезпечення лікарнями, амбулаторіями, медичним персоналом і медикаментами.
Доведено, що попри певні заходи державних органів влади у сфері покращення рівня охорони
здоров’я, система медичного обслуговування продовжвала залишатися недостатньо
розвиненою: відчувався брак фінансування, обладнання та кваліфікованих кадрів, що
обмежувало доступ населення до якісної допомоги. Водночас висвітлено ініціативи
місцевих громад, спрямовані на поліпшення санітарного стану та запобігання поширенню
інфекцій. Загалом стан здоров’я німецької спільноти України перебував у залежності від
соціально-економічних чинників, поширення епідемій, а ефективність санітарно-медичних
заходів залишалася обмеженою в умовах системної кризи радянської моделі державного
управління.
Ключові слова: повсякденне життя, німецька спільнота, здоров’я, хвороби, медичне
обслуговування, радянська влада, Україна.
References
“Our Work with the Masses Is Not Worth a Kopeck…” A Document Collection on German and
Polish Rural Soviets in Ukraine during the NEP, 1923 – 1929, 2021. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 314 p. [in English].
Kozyreva, M. E., 2008. Holod 1921 – 1923 rokiv v nimetskykh poselenniakh Mykolaivshchyny.
Voprosy hermanskoi istorii. S. 45-56. [in Ukrainian].
Letters from Susan: A Woman’s View of the Russian Mennonite Experience (1928 – 1941), 1988.
North Newton, 159 p. [in English].
Melnychuk, M. O., 2017. Zapobihannia infektsiinym zakhvoriuvanniam naselennia USRR u 1920-
kh rr. Naukovi zapysky VDPU im. M.M. Kotsiubynskoho. Seriia: Istoriia. Vypusk 25. S 107-110. [in
Ukrainian].
Neufeldt, C., 1999. The Fate of Mennonites in Ukraine and the Crimea during Soviet
Collectivization and the Famine (1930 – 1933): a thesis submitted to the Faculty of Graduate Studies and Research in partial fulfilment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy. Edmonton. [in English].
Proskurova, S., 2010. Nimetska etnichna menshyna na terytorii Kirovohradshchyny (XVIII –XX
storichchia). Naukovi zapysky [Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni
Volodymyra Vynnychenka]. Seriia: Istorychni nauky. Vypusk 13. S. 27-34. [in Ukrainian].
Tkachenko, I., 2007. Sanitarnyi stan ta borotba z epidemiiamy v Radianskii Ukraini. 1920-ti rr.
Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky. Vypusk 6. S. 345-375. [in Ukrainian].
Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (TsDAVO Ukrainy).