Публікаційна етика видання «Вісник аграрної історії» спрямована на дотримання етичних норм та запобігання академічній недоброчесності, прийнятих міжнародною науковою спільнотою. Діяльність редакційної колегії у цьому напрямі спирається на рекомендації Комітету з видавничої етики (Committee on Publication Ethics (COPE)), норми Етичного кодексу ученого України, а також на досвід багатьох авторитетних міжнародних журналів та видавництв.

Редакційна колегія прагне до високої якості наукових публікацій, довіри суспільства до наукових здобутків, до визнання людей за їх працю та ідеї. Усі рукописи проходять рецензування та мають відповідати стандартам академічної якості. Якщо редактор прийме рукопис до розгляду, подані матеріали будуть розглянуті рецензентами, особи яких залишатимуться анонімними для авторів.

Важливо уникати таких явищ як плагіат, фабрикація та фальсифікація. Усі використані джерела мають бути цитовані, а переформулювання має бути обмеженим і мати посилання або цитуватися в тексті. Рукописи, які будуть містити некоректні запозичення з праць інших авторів, будуть відхилені, а автори можуть зазнати санкцій.

Автори надісланих рукописів або опублікованих статей, які, як буде виявлено, сфабрикували або фальсифікували результати, можуть зазнати санкцій, а опубліковані статті можуть бути відкликані.

Конфлікт інтересів виникає, коли питання поза межами дослідження можуть обґрунтовано сприйматися як такі, що впливають на нейтральність чи об’єктивність роботи чи її оцінку.

Конфлікт інтересів не завжди перешкоджає публікації роботи чи залученню когось до процесу перевірки. Однак їх необхідно декларувати. Чітке оголошення всіх можливих конфліктів – незалежно від того, чи мали вони справді вплив чи ні – дозволяє іншим приймати обґрунтовані рішення щодо роботи та процесу її перевірки. Якщо не впевнені, заявляйте про потенційний інтерес або обговорюйте з редакцією. Незаявлені інтереси можуть потягнути за собою санкції. Подання з незаявленими конфліктами, які пізніше виявляться, можуть бути відхилені.

Суперечливі питання  уважно розглядаються членами редакційної колегії. У разі наявності помилок, які впливають на висновки, неправомірної поведінки, або підтвердження підозр, пов’язаних з можливим плагіатом або фальсифікацією результатів, стаття беззастережно відхиляється.

Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права без обмежень.

Дотримання принципів та рекомендацій COPE, WAME, DORA тощо

Дотримання міжнародних принципів та рекомендацій у публікаційній практиці

Редакційна колегія журналу дотримується рекомендацій провідних міжнародних організацій у сфері академічної доброчесності та відкритої науки, зокрема COPE, WAME, DORA, ICMJE та інших сучасних ініціатив.

1. COPE (Committee on Publication Ethics)

Журнал керується етичними стандартами, визначеними COPE:

• Прозорість – чіткий і відкритий процес подання, рецензування та публікації статей.
• Неупередженість – незалежність рішень редакторів та рецензентів.
• Академічна доброчесність – запобігання плагіату, фальсифікації та подвійних публікацій.
• Коректне авторство – чітке визначення внеску кожного автора.
• Робота зі скаргами – відкриті процедури розгляду апеляцій і етичних претензій.
• Виправлення та відкликання статей – прозора процедура ретракції, виправлень і повідомлень про помилки.

1. WAME (World Association of Medical Editors)

Рекомендації WAME застосовуються для забезпечення високих стандартів у наукових журналах:

• Редакційна незалежність – рішення редактора не залежать від спонсорів, установ або комерційних інтересів.
• Конфлікти інтересів – автори, рецензенти та редактори зобов’язані їх декларувати.
• Об’єктивне рецензування – забезпечення справедливого і своєчасного експертного оцінювання.
• Прозорість фінансування – розкриття джерел грантів і спонсорства.
• Підтримка молодих науковців – сприяння публікаціям дослідників на початкових етапах кар’єри.

1. DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment)

Принципи DORA спрямовані на чесну оцінку наукової діяльності:

• Якість понад кількісні показники – оцінка досліджень за їх науковою цінністю, новизною та внеском у науку, а не лише за бібліометричними індикаторами (імпакт-фактор, h-індекс).
• Визнання різних результатів – програмне забезпечення, дані, алгоритми, технічні рішення.
• Підтримка міждисциплінарних досліджень – рівнозначність класичним публікаціям.
• Заохочення відкритої науки – публікація препринтів, відкритий доступ до даних і кодів.

1. ICMJE (International Committee of Medical Journal Editors)

Загальні принципи включають:

• Критерії авторства – автором визнається лише той, хто зробив суттєвий внесок у роботу.
• Етика досліджень – дотримання норм роботи з даними, людськими учасниками та експериментами.
• Відкритість даних – заохочення авторів до збереження та надання доступу до дослідницьких даних.

1. OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association)

Журнал підтримує стандарти OASPA для забезпечення високої якості відкритого доступу:

• Якість публікацій – забезпечення рецензування, академічної доброчесності та наукової цінності матеріалів.
• Прозорість – відкриті політики журналу, включно з рецензуванням, авторством та фінансуванням.
• Відкритий доступ – публікації доступні безкоштовно та без комерційних обмежень.
• Етична практика – запобігання шахрайству, плагіату, фальсифікаціям і конфліктам інтересів.
• Сприяння відкритій науці – заохочення використання ліцензій Creative Commons, архівування даних та забезпечення довгострокової доступності результатів досліджень.

1. Інші сучасні принципи та ініціативи

• Open Access – сприяння відкритому доступу до наукових результатів.
• FAIR-принципи для даних (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) – забезпечення пошуку, доступності, сумісності та повторного використання даних.
• Plan S – підтримка публікацій у відкритих журналах та репозитаріях.
• Етичне використання ШІ – прозорість і відповідальність при застосуванні штучного інтелекту в дослідженнях.

Політика рецензування

Журнал «Вісник аграрної історії» проводить експертне рецензування на основі принципу “сліпого” рецензування (оцінка рукопису статті двома рецензентами без повідомлення імені автора та іншого експерта).  Процедуру рецензування проходять усі статті, які надійшли до редакційної колегії.  Рецензування орієнтоване на об’єктивну оцінку змісту наукової статті, її відповідності актуальним проблемам науки й вимогам журналу.

Статті, як правило, рецензуються двома незалежними академічними експертами, відповідно до цілей і місії журналу. Також можуть бути запрошені додаткові рецензії експертів з наукової спільноти. 

Взаємодія між рецензентами та авторами відбувається через редакцію.

Рукописи, що відправляються рецензентам є інтелектуальною власністю авторів, тому процес рецензування проводиться на основі конфіденційності, тобто інформація про подання (умови, зміст, етапи розгляду, коментарі рецензентів та кінцеве рішення стосовно публікації) не повідомляється нікому крім авторів та рецензентів.

Процедура рецензування

Процедура рецензування є стандартом контролю якості наукових публікацій. Ось основні етапи та параметри цього процессу, яких дотримується журнал “Вісник аграрної історії”:

1. Типи рецензування

• Двостороннє «сліпе»: Обидві сторони залишаються анонімними – оптимальний метод для уникнення упередженості.

1. Критерії відбору рецензентів

• Компетентність: Наявність наукового ступеня та публікацій у відповідній галузі за останні 3–5 років.
• Відсутність конфлікту інтересів: Рецензент не може працювати в одній установі з автором або бути його співавтором протягом останніх років.
• Репутація: Дотримання етичних норм та відсутність затримок у попередніх перевірках.

1. Терміни

• Первинний розгляд редактором: 2 тижні (перевірка на відповідність профілю та плагіат).
• Процес рецензування: до 3 тижнів.
• Доопрацювання автором: до 2 тижнів (залежно від обсягу зауважень).

1. Форми документування

• Анкета рецензента: Стандартизована форма з бальною оцінкою (актуальність, методологія, новизна).
• Розгорнутий відгук: Текстовий опис переваг та недоліків роботи з конкретними рекомендаціями щодо виправлення.

1. Прийняття рішень

На основі висновків рецензентів редакційна колегія ухвалює одне з рішень:

• Прийняти – без змін.
• Незначні виправлення – автор вносить правки, які перевіряє лише редактор.
• Суттєві виправлення – стаття після правок іде на повторне коло рецензування.
• Відхилити – робота не підлягає публікації через низьку якість або невідповідність вимогам.

Подання перевіряються на наявність плагіату за допомогою системи перевірки текстів на унікальність  за допомогою відповідного програмного забезпечення Turnitin. 

Настанови для рецензентів

Рецензування наукового рукопису передбачає наукову, раціональну і обґрунтовану критику, метою якої є надання об’єктивної оцінки і виваженого рішення щодо публікації даного рукопису. Рецензент має бути вимогливим до матеріалу, поданого на розгляд, а також до самого себе. Якщо в ході розгляду рукопису, рецензент зрозумів, що його кваліфікації не вистачає для повноцінного рецензування, оскільки рукопис є вузькоспеціалізованим, виходить за межі компетенції рецензента, містить дані, до яких рецензент не має доступу, тощо, рецензент має повідомити про це редактора і, за можливістю, порекомендувати іншого фахівця у даній області.
Якщо рецензент виявляє плагіат або інші види академічної недоброчесності у наданому рукописі, він має повідомити про це редактора з пред’явленням матеріалів, які підтверджують плагіат або інші знайдені прояви академічної недоброчесності.
Під час розгляду рукопису рецензент має звернути увагу на такі його характеристики:
– чи є рукопис достатньо унікальним та цікавим для публікації?
– чи відповідає рукопис загальній тематиці журналу?
– чи підпадає рукопис під загальні стандарти, яких дотримується журнал?
– чи відповідає заявлений заголовок тексту рукопису?
– чи спирається дослідження, описане в рукописі, на науковий метод?
– чи містить рукопис наукові результати?
– чи є рукопис логічно структурованим?
– чи є висновки дослідження відповідними заявленій меті і чи не є вони вже отриманими у інших наукових дослідженнях?
Рішення рецензента має бути кваліфіковане за одним з трьох пунктів:
(1) прийняти без змін
(2) прийняти зі змінами (обґрунтувати у коментарях)
(3) відхилити (обґрунтувати у коментарях)

Коментарі рецензента мають бути сформульовані ясно і зрозуміло. Важливо вказувати, чи є даний коментар власною точкою зору рецензента, чи підтверджується науковими дослідженнями, фактами або іншими даними.

Політик відкритого доступу та архівування

Цей журнал надає негайний відкритий доступ до свого контенту («діамантовий» відкритий доступ) за принципом вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу, використовуючи  Creativ Commons BY 4.0 Deed | Attribution 4.0 International.

Автори мають право депонувати свою оригінальну версію (препринт) або остаточну версію в інституційних та/або централізовано організованих репозиторіях і можуть робити її загальнодоступною відразу після публікації. Редакція журналу «Вісник аграрної історії» рекомендує авторам депонувати остаточну версію замість препринта. Це гарантує, що остаточна версія буде легко доступна для тих, хто отримує доступ до статті з таких репозиторіїв, і означає, що вона з більшою ймовірністю буде правильно цитуватися (якщо вказані правильні дані для цитування).

Згідно з політикою цифрового архівування журналу “Вісник аграрної історії”, незважаючи на будь-яку випадкову втрату даних, опублікований зміст журналу залишається доступним для академічної спільноти через Цифровий репозитарій Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Авторське право та ліцензування

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії  Creativ Commons BY 4.0 Deed | Attribution 4.0 International,  котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика щодо використання штучного інтелекту (ШІ) у наукових публікаціях

Авторство та відповідальність:
Штучний інтелект або технології з підтримкою ШІ (наприклад, ChatGPT та інші мовні моделі) не можуть бути вказані як автори або співавтори рукопису. Відповідальність за зміст статті, достовірність даних, відсутність плагіату та дотримання наукової етики в повному обсязі покладається на авторів-людей.

1. Обов’язкове розкриття інформації:
   Автори повинні чітко зазначати факт використання інструментів ШІ у процесі підготовки статті (написання тексту, перекладу, аналізу даних або створення графіки). Ця інформація має бути викладена в окремому розділі «Заява про використання ШІ».
2. Допустиме використання:
   Використання ШІ дозволяється для покращення мовного стилю, граматичної корекції та форматування тексту. Проте генерація наукових гіпотез, первинних результатів дослідження або висновків виключно за допомогою ШІ без належної перевірки та інтерпретації автором вважається порушенням академічної доброчесності.
3. Конфіденційність при рецензуванні:
   Рецензентам суворо заборонено завантажувати отримані на розгляд рукописи в інструменти ШІ (такі як чат-боти або онлайн-перекладачі, що зберігають дані), оскільки це порушує авторські права та конфіденційність процесу рецензування.
4. Перевірка на ознаки ШІ:
   Редакція залишає за собою право використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення контенту, створеного за допомогою ШІ. У разі виявлення неоголошеного використання ШІ стаття може бути відхилена.

Інформація про фінансування

Журнал не стягує з авторів плату за подання статей, їх рецензування, редагування рукописів.

Усі витрати на видання журналу, підтримку веб-сайту та адміністрування процесу рецензування покриваються за рахунок УДУ імені Михайла Драгоманова.

Звільняються від будь-якої оплати (внесків) за опрацювання, рецензування та/або оприлюднення статей здобувачі третього рівня вищої освіти, бюджетної форми підготовки, виконаних ними одноосібно (без співавторів).

Порядок відкликання опублікованих статей

Відкликання опублікованої статті (ретракція) — це механізм виправлення наукової літератури та сповіщення читачів про те, що публікація містить серйозні недоліки, помилки або порушує норми академічної доброчесності. 

Основні етапи процедури відкликання:

1. Ініціація процесу:

• За ініціативою авторів: автор-кореспондент або колектив надсилають офіційний лист на електронну пошту редакції з поясненням причин рішення.
• За ініціативою редакції: якщо виявлено плагіат, фальсифікацію даних, повторну публікацію або серйозні помилки, що ставлять під сумнів висновки роботи.

1. Розгляд та перевірка:

• Редакційна колегія проводить внутрішню експертизу або залучає зовнішніх фахівців для підтвердження обґрунтованості відкликання.
• У разі апеляції з боку авторів, головний редактор зазвичай розглядає її протягом 14 днів.

1. Оформлення рішення:

• Рішення про ретракцію фіксується відповідним протоколом редакційної колегії.
• Редакція надсилає авторам офіційне повідомлення з поясненням причин відкликання.

1. Публічне сповіщення:

• Стаття не видаляється повністю з веб-сайту журналу, щоб зберегти історію науки.
• На електронну версію файлу (PDF) та сторінку опису статті наноситься помітка «ВІДКЛИКАНА» із зазначенням дати.
• Інформація про ретракцію передається до наукометричних баз даних та бібліотечних ресурсів. 

Випадки заміни статті. Якщо стаття містить технічні недоліки, які можна виправити без зміни суті дослідження, автори можуть відкликати оригінал і замінити його виправленою версією. У такому разі в базі даних залишається посилання на нову версію та історію документа. 

Розгляд інформації та звернень

Редакція видання забезпечує прозору та справедливу процедуру розгляду скарг, пов’язаних із можливими порушеннями академічної доброчесності та публікаційної етики. Цей порядок встановлює процедуру розгляду скарг на порушення етичних принципів авторами, рецензентами чи членами редакційної колегії видання. Він поширюється на питання, пов’язані з плагіатом, неправомірним запозиченням матеріалів, конфліктом інтересів, маніпуляцією даними та іншими порушеннями академічної доброчесності.

1. Подання скарги.

Скарги щодо можливих порушень академічної доброчесності, плагіату, фабрикації чи фальсифікації даних, конфлікту інтересів, дублюючих або надмірних публікацій, авторства чи інших порушень публікаційної етики подаються до редакції в письмовій формі (електронною поштою) із зазначенням суті порушення та наданням обґрунтувань або доказів.

2. Первинний розгляд.

Редакційна колегія проводить попередню оцінку обґрунтованості скарги та її відповідності сфері компетенції журналу. У разі необхідності редакція може звернутися до автора(ів) для надання пояснень або додаткових матеріалів.

3. Розслідування.

Якщо скарга визнається обґрунтованою, редакційна колегія ініціює внутрішнє розслідування із залученням незалежних експертів або членів редколегії, не пов’язаних із розглядом відповідної статті. Усі сторони мають право бути вислуханими.

4. Прийняття рішення.

За результатами розслідування редакційна колегія приймає одне з таких рішень:

відсутність порушень і закриття справи;

вимога внесення виправлень або пояснень;

публікація виправлення, застереження або відкликання статті;

відмова в публікації або заборона на подання матеріалів до журналу протягом визначеного строку;

інформування установи, де працює автор, або інших відповідних органів (за потреби).

5. Інформування сторін.

Скаржник і автор(и) інформуються про результати розгляду скарги у письмовій формі в установлені редакцією строки. Листування здійснюється конфіденційно.

6. Конфіденційність і неупередженість.

Усі скарги розглядаються конфіденційно, об’єктивно та без дискримінації. Редакція забезпечує відсутність конфлікту інтересів у процесі розгляду скарг.

Будь-які звернення до редакції з приводу порушень вимог Порядку формування Переліку наукових фахових видань України приймаються в письмовому вигляді шляхом надсилання листа-звернення на офіційну адресу засновника видання.