Лагута Дмитро Сергійович
https://doi.org/10.31392/VAH-2023.45-46.4
Сторінки: 36-46
Анотація. Дана стаття присвячена боротьбі видатного українського історика та етнографа Миколи Івановича Костомарова (1817 – 1885 рр.), який у другій половині XIX ст. стояв у витоків української історіографічної науки та української етнології та етнографії, з традиційною імперською концепцією слов’янської історії Московії, засновником якої був придворний історіограф російського імператора Олександра I Микола Михайлович Карамзін (1766 – 1826 рр.). В період життя М. Костомарова у другій половині XIX ст. основними істориками Російської імперії, які активно просували постулати імперської концепції слов’янської історії Московії, стали Сергій Михайлович Соловйов (1820 – 1879 рр.) та Михайло Петрович Погодін (1800 – 1875 рр.). Останній з них став головним опонентом Костомарова серед науковців: саме з ним той мав найбільш гострі наукові суперечки. Однією з основних причин боротьби Миколи Костомарова з постулатами офіційної імперської концепції історії Московії та історії України став його характер: дослідник від природи був схильний до ідеалізму та романтизму як в особистому житті, так і в науковій та політичній діяльності. Основним твором, який Микола Іванович створив задля боротьби з постулатами імперської концепції, стала його стаття «Дві руські народності», яку було написано в 1861 р. В ній український дослідник виклав свій погляд на історичні процеси, які проходили як у так званої «великоросійської держави», так і на теренах сучасної України. Погляди Миколи Івановича Костомарова на хід «великоросійської» історії викликали неабиякий інтерес та гострі суперечки серед дослідників наступних поколінь. Також дана стаття містить невеликий екскурс до біографії видатного історика.
Ключові слова: М. Костомаров, М. Погодін, романтизм, Московія, Русь, Україна, історія.
References
Honchar, O., 2007. M. I. Kostomarov i M. P. Pohodin: naukovyi dysput v epistoliarnomu rozdili
[M. I. Kostomarov and M. P. Pogodin: a scientific dispute in the epistolary section], Kyiv. [in Ukrainian].
Honchar, O., 2017. Mykola Kostomarov: postat istoryka na tli epokhy [Mykola Kostomarov: the
Figure of the Historian Against the Background of the Epoch], Kyiv. [in Ukrainian].
Kostomarov, M., 1861. Dve russkye narodnosty [Two Russian nationalities], St. Petersburg.
[in Russian].
Kostomarov M., 1882. Zadachy ukraynofylstva [The challenges of Ukrainianophilism], SanktPeterburh. [in Russian].
Kostomarov M., 1920. Dvi ruski narodnosty, [Two Russian nationalities]. Pereklav Oleksander
Konyskyi, z perednim slovom Dmytra Doroshenka, Kyiv-Laiptsig. [in Ukrainian].
Pinchuk Y., 2012. Vybrani studii z kostomaroznavstva [Selected studies in costomarology], Kyiv.
[in Ukrainian].
Sovremennyk, 1860. St. Petersburg. [in Russian].
Vivsiana, I. A., 2018. Ideia sobornosti u suspilno-politychnykh pohliadakh M. I. Kostomarova [The
Idea of Unity in the socio-political views of M. I. Kostomarov], Kropyvnytskyi. [in Ukrainian].
Yatsenko, M., 1994. M. I. Kostomarov – folkloryst i literaturoznavets [M. I. Kostomarov – folklorist
and literary critic], Kyiv. [in Ukrainian].